Управління товарними запасами для підприємства

Будь-яке торгове чи виробниче підприємство зацікавлене у тому, щоб продажі були ритмічними, замовлення покупців виконувались вчасно й у необхідному обсязі, а оборотні кошти не застрявали у неліквідних товарних залишках. Для цього необхідно підтримувати такий рівень товарних запасів, який забезпечить потреби покупців, знизить залежність компанії від швидкості постачання, допоможе згладити коливання попиту, уникнути затоварювання складу та заморожування фінансів.

Про те, як створити оптимальний товарний запас та організувати ефективне управління складськими запасами – розповість експерт Олександр Степанов

Будь-яке торгове чи виробниче підприємство зацікавлене, щоб продажі були ритмічними, замовлення покупців виконувались вчасно та в потрібному обсязі, а оборотні кошти не застрягали у неліквідних товарних залишках. Про те, як створити оптимальні матеріально-виробничі запаси, або МПЗ, та організувати ефективне управління складськими запасами, розповість бізнес тренер Ярослав Степченков, практик.

* Основні завдання управління запасами для підприємства.
Товарний запас (ТЗ) це призначені для продажу товари, що знаходяться на складі, на вітрині магазину або у дорозі.

До таких активів відносять такі види запасу:
- поточний: забезпечує безперервність продажів у період між постачанням товарів, а також ритмічність постачання виробництва сировиною та матеріалами;
- підготовчий: необхідний підготовки товарів до відпустки у виробництво чи передачі на реализацию;
- страховий: створюється, щоб запобігти нестачі товару у разі різкого збільшення попиту чи порушення термінів поставки;
- сезонний: формується задля забезпечення безперервних продажів у період сезонного коливання купівельного попиту.

Облік матеріально-виробничих запасів та управління ними мають на увазі раціональне планування, точний бухгалтерський облік, надійний контроль, своєчасне поповнення та регулювання товарних залишків.

* Планування залишків.
Один з основних способів планування залишків, це нормування. Необхідно розрахувати такий розмір активів, якого буде достатньо, щоб забезпечити безперервний продаж. При цьому він не призведе до збільшення вартості зберігання та втрат через перевищення термінів придатності.

Нормативи можуть встановлюватися:
- у днях (період, протягом якого товари мають бути на складі);
- у гривнях (сума, що відповідає обсягу поставок за заданий період);
- у натуральних одиницях товару.

Методи нормування запасів різноманітні, відрізняються вони точністю та складністю. Невеликі підприємства найчастіше застосовують емпіричні методи розрахунку нормативів, що ґрунтуються на зборі та аналізі статистики за середнім ТЗ за період: тиждень, місяць, квартал. Вони досить прості, але не враховують багатьох факторів, які можуть вплинути на оборотність активів у майбутньому та їхню собівартість.

У середньому та великому бізнесі використовуються складніші методи: дослідно-статистичні, економіко-математичні, техніко-економічні.
Ми пропонуємо кращі тренінги з логістики в Україні, а також тренінг складська логістика Київ, та онлайн в Україні. 

При застосуванні дослідно-статистичного методу з кожної групи товарів розраховуються нормативи щодо різних за цільовим призначенням видів запасів:
- для підтримки постійних продажів у залі (ТЗТ);
- підготовчий (ЗВ);
- поточний (ТЗЗ);
- Страховий (ЗС).

Залежно від специфіки підприємства розрахунок нормативів може доповнюватися формулами, які враховують різні критерії: витрати на транспортування та зберігання товарів, сезонність попиту, термін придатності, режим роботи постачальників, наявність, розмір, оснащеність складських приміщень. Як тільки рівень продукції наближається до мінімального значення, формується замовлення постачальнику.

Розрахунок нормативів навіть за однією групою товарів займає чимало часу. А якщо у підприємства у звітності десятки чи сотні товарних груп і розраховувати нормативи потрібно за декількома торговельними точками, SKU чи ділянками виробництва? Щоб спростити це завдання, а також досягти високої точності розрахунків, більшість підприємств використовують для управління товарними залишками спеціалізовані програми, наприклад, система "Управління товарними запасами (replenishment)".  

* Ознаки неефективного управління запасами.
Основна ознака неефективного управління матеріальними цінностями? брак одних позицій та надлишки за іншими. В результаті виникають такі проблеми як:
- простої у виробництві;
- зниження обсягів продажу (втрачений попит, втрачений прибуток);
- повільна оборотність складу;
- заморожування коштів у неліквідних залишках;
- Високі витрати на зберігання;
- збитки через старіння чи псування товару.

Вирішити будь-яку з зазначених проблем допомагає оптимізація продукції, що зберігається.

Критерії оцінки ефективності управління складськими запасами.  Розповість бізнес тренер Олександр Степанов експерт.
Найчастіше для оцінки управління активами використовуються такі показники:
- оборотність: дозволяє виміряти час та швидкість обігу товарів;
- рентабельність: показує, скільки грошей надійшло на рахунок підприємства з кожного вкладеною гривнею;
- рівень ТЗ: допомагає зрозуміти, наскільки виробництво чи торгова точка забезпечена продукцією;
- Вхідність товару: пов'язує торгову (складську) площу та реалізацію, показує, за скільки днів продукція піде зі складу.

Залежно від потреб та специфіки бізнесу у звітності використовуються також інші показники: зміни у структурі товарообігу, час та швидкість товарного обігу, втрачені продажі, рівень дефіциту запасів, ліквідність, рівень товарних втрат.